На дні моря знайшли давньоєгипетський якір із зображенням богині та ієрогліфами

Житель Ізраїлю Рафі Баалуль знайшов давньоєгипетський кам'яний якір на дні Середземного моря поблизу містечка Атліт. Дивний артефакт прикрашало зображення богині писемності Сешат та ієрогліфи.

Дослідники оцінили вік знахідки у 3,4 тис. років. Зазначили, що це був типовий якір епохи бронзи, оскільки на ньому читко видно отвір для закріплення мотузки, повідомляє HB Techno.

 
ФОТО: Laura Lachman / Israel Museum

Богині Сешат зазвичай не присвячували окремі храми, але її обов'язково зображали на стінах святинь.

Сам камінь, імовірно, спочатку використовували саме з цією метою. Пізніше храм відремонтували, покинули чи зруйнували, а рельєф визнали застарілим. Це дозволило перетворити його на якір.

"Я пірнув, щоб доторкнутися до каменю. Це було все одно, що на дні Середземного моря увійти в єгипетський храм", - сказав Рафі Баалуль.

Нині знахідку демонструють у Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.