У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

Серед іншого, йшлося про встановлення пам'ятника видатній українській письменниці та культурній діячці Лесі Українці, повідомляється на сторінці Посольства України в Іспанії у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У мерії Мадрида відбулася зустріч посла України в Іспанії Анатолія Щерби з мером міста Хосе Луїсом Мартінесом-Альмейдою. Посол розповів Х.Л.Мартінесу-Альмейді про життя української громади Мадрида.

Також були обговорені питання взаємодії дипломатичної установи України з міською владою, зокрема щодо забезпечення культурних потреб українців", - йдеться у дописі.

 

Крім того, "у контексті відзначення 150-річного ювілею великої дочки українського народу Лесі Українки та рішення ЮНЕСКО внести цю подію до календарів пам'ятних дат у 2020 та 2021 роках, відбулося предметне обговорення проєкту встановлення пам'ятника українській поетесі у Мадриді поблизу Посольства України на площі, що носить її ім'я".

 

Як повідомляється, Анатолій Щерба у ході зустрічі також поінформував іспанську сторону про ситуацію в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.