Туристи зможуть побачити «Вервольф» у первинному вигляді

Ставку Гітлера «Вервольф» в Історико-меморіальному комплексі пам’яті жертв нацизму, що на Вінниччині, планують «відновити» для туристів у первинному вигляді за допомогою технологій доповненої реальності.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму Сергій Гареник.

 

"Від ставки Гітлера "Вервольф" донині дійшли тільки брили залізобетону, після того, як її підірвали фашисти. Побачити ж зруйновані будівлі у первозданному вигляді відвідувачі зможуть вже незабаром.

Ми до нового туристичного сезону готуємо оновлений екскурсійний маршрут, де за допомогою QR-кодів можна буде зчитати всю відому на сьогодні інформацію про кожний з об'єктів, а також побачити, як вони тоді виглядали за допомогою спеціального мобільного застосунку, який створює доповнену реальність", – повідомив Гареник.

За його словами, новий екскурсійний маршрут завдовжки два кілометри матиме цифрову й аналогові складові. Він буде обладнаний інформаційними стендами зі спеціальними QR-кодами, сканування яких відкриватиме відомості про якусь із частин "Вервольфа".

Крім того, біля кожного стенду встановлять бетонні макети зруйнованих споруд, які колись були розташовані на цьому місці. Наразі розробка аналогової частини оформлення стенду вже завершується й навесні вона запрацює.

У п'яти точках ставки планують встановити реферні точки по краях залишків об'єктів, які дадуть змогу відтворювати доповнену реальність за допомогою спеціально розробленого мобільного додатку.


ДОВІДКА. Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму – це філія Вінницького обласного краєзнавчого музею, створена 15 липня 2011 року. Комплекс складається з двох об'єктів: території колишньої ставки та братської могили військовополонених, які загинули під час будівництва "Вервольфа" поблизу селища Стрижавка Вінницького району.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.