Стали доступними онлайн документи та фото командира УПА-Захід

110 років тому народився полковник Василь Сидор — «Шелест», один із ключових командирів Української повстанської армії, який загинув у бою з НКВД у 1949 році. Приватні світлини, листування із Шухевичем та оперативні плани МҐБ із розшуку «Шелеста» сьогодні стали доступними онлайн.

Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ опублікували онлайн-колекцію документів з архівів КҐБ про полковника УПА Василя Сидора — "Шелеста", командира УПА-Захід та члена Головного військового штабу УПА.

Василь Сидор з дружиною Надією Романів
Василь Сидор з дружиною Надією Романів

Під час німецької окупації "Шелест" виконував розвідувальні завдання, зокрема його група в 1942 році ліквідувала у Києві агентів німецької поліції безпеки, убивць оунівського лідера Дмитра Мирона — "Орлика".

"Права рука" головнокомандувача УПА Романа Шухевича Сидор увійшов до генштабу підпільної армії, створив та очолив найбільшу із генеральних воєнних округ — УПА-Захід, яка діяла в Карпатах до 1949 року. Не дався живим у бою з МҐБ. Лицар Срібного хреста бойової заслуги Першого класу.

Оприлюднена онлайн-збірка включає документи генеральної воєнної округи УПА-Захід, інструкції та накази Крайового військового штабу УПА, узгоджені "Шелестом", листування з Романом Шухевичем, особисті світлини Сидора з дружиною Надією Романів (зв'язковою ОУН, співробітницею СБ ОУН, учасницею ІІ-го Великого збору ОУН (б)).

З агентурного донесення на Шелеста
З агентурного донесення на "Шелеста"

В колекції опубліковано документи МҐБ про операцію із розшуку Василя Сидора, протоколи допитів полонених підпільників, агентурні донесення, плани агентурно-оперативних заходів. 

"Ділове листування керівників допомагає краще зрозуміти військово-політичну ситуацію, а також настрої та надії підпільників після закінчення Другої світової війни", — пояснює упорядник колекції, співробітник Центру досліджень визвольного руху, Денис Пасічник. 

 
Василь Сидор з дружиною Надією Романів

Наприклад, в листі до "Шелеста" Роман Шухевич під псевдонімом "Чернець" пише: "Цікавим є те, що на Кам'янець-Подільщині горять колгоспи, а війська, що йдуть на схід, сильно деморалізовані добробутом, який вони бачили на заході. Всі кажуть, що вже в колгоспах працювати не думають. Це дає нам певні надії". 

З плану агнентурно-оперативних заходів по ділу
З плану агнентурно-оперативних заходів по ділу "Шелеста"

Оцифровані документи про Василя Сидора та його діяльність зберігаються в архіві ГДА СБУ. Всього опубліковано 62 документи. 


ДОВІДКА.
Полковник Василь Сидор (псевда: Шелест, Конрад, Кравс, Зов, Лісовик, Ростислав Вишитий) — народився 24 лютого 1910 року на Львівщині (с. Спасів, Сокальський р-н). Навчався у Львівському університеті. Полковник Української повстанської армії, командир УПА-Захід, нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги Першого класу. Командир сотні батальйону "Нахтіґаль". Заарештований німцями на початку 1943 року за участь в Організації українських націоналістів. Шеф Крайового військового штабу УПА-Північ з 1943 року, тоді ж увійшов до Головного військового штабу УПА. У 1947 очолив Карпатський крайовий провід ОУН — одне з найпотужніших підпільних об'єднань. Загинув у квітні 1949 року разом з дружиною Надією Романів та кількома охоронцями у бою з військами МҐБ біля с. Осмолода Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Електронний архів — Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна знайти більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.