Українці у Польщі вшанували вояків УПА на горі Монастир. ФОТО

У неділю, 1 березня, українська делегація вшанувала пам'ять 62 воїнів УПА, які загинули у боях з військами НКВД у місцевості Монастир-Бучина та с. Верхрата Республіки Польща.

Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі ЛОДА.

 
ФОТО: ЛОДА

У межах вшанування відбулось покладання квітів до пам'ятного дубового хреста на місці колишнього зруйнованого пам'ятника воякам УПА в с. Верхрата Любачівського повіту, до могили-кургану воїнів УПА на г. Монастир поблизу с. Верхрата та проведено чин панахиди.

 
ФОТО: ЛОДА

Участь у заході взяли представники Суспільно-культурного товариства ʺЗакерзонняʺ на чолі з головою Володимиром Середою, Суспільно-культурного товариства ʺЛюбачівщинаʺ на чолі з головою Богданом Парадовським, Львівського суспільно-культурного товариства ʺНадсянняʺ на чолі з головою Соломією Риботицькою та Львівського обласного суспільно-культурного товариства ʺХолмщинаʺ на чолі з головою Іриною Гринь.

 
ФОТО: ЛОДА

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт. Таблиця досі залишається не відновленою.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.