У Рівному готують до відкриття парк історичної реконструкції. ФОТО

На лівому березі Басівкутського водосховища у Рівному тривають роботи зі створення парку історичної реконструкції, що відтворюватиме атмосферу часів Київської Русі.

Для нової атракції обрали назву "Городище Оствиця", йдеться на сторінці парку у Facebook.

 

"Оствицею в давнину називали річку Устя. А городища – давні укріплення, що були оточені земляними валами з ровами. Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях, для того щоб сховатися під час нападу на поселення.

Одне з таких давніх укріплень існувало на лівому березі Басівкутського водосховища, про що свідчить насип заввишки 7-9 метрів та низка археологічних знахідок. Археологічні джерела дають змогу датувати Басівкутське городище XI – першою половиною XII ст.", – йдеться у повідомленні.

 

Територія парку історичної реконструкції розташована біля підніжжя цього городища. Очікується проведення археологічної експедиції "Городище Оствиця. Весна 2020", щоб детальніше дослідити пам`ятку.

Цього літа на "Оствиці" планували провести фестиваль стародавніх човнів. На нього запросили реконструкторів з усієї України, планували бути й шанувальники стародавніх лодій з Польщі.

 

Частина парку буде постійнодіючою і безкоштовною. Це – майстерні, де працюватимуть народні умільці. Сюди можна буде прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі.

Для майстерень планують побудувати автентичні давньоруські хати з відтвореним побутом того часу. Тут же діятимуть ярмарки, стилізована фотозона, корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни.

Передбачено і створення пристані для збудованих човнів, на яких можна буде покататися Басівкутським водосховищем.

Крім того, тут закладають горіховий гай для відпочинку просто неба.

Інша частина парку – розважальна зона, яка функціонуватиме епізодично для проведення масових культурно-мистецьких заходів, фестивалів історичної реконструкції.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.