В архівах виявили невідомі вірші Максима Рильського

19 березня класику української літератури Максиму Рильському виповнилося 125 років. З нагоди ювілею академічний журнал «Слово і Час» опублікував сенсаційну знахідку — два невідомі вірші поета та чотири його листи до різних адресатів, що так само становлять надзвичайну цінність для істориків літератури.

Про це повідомляє ЛітАкцент.

 

Обидва вірші — дружні послання Рильського до його друга і літературного побратима-неокласика Миколи Зерова. Цікаво, що це не автографи Рильського, а рукописні копії, які зробив якраз адресат віршів — сам Зеров.

Дружній характер стосунків двох поетів засвідчує і тон одного з віршів, написаного 22 травня — на Весняного Миколи. Рильський бажає товаришеві такого:


Ширяй же! На письменних розбишак

Згори дивись… Висміюй плем'я враже…

А решту вже нехай тобі коньяк

Словами виразнішими докаже.


Нове в епістолярії Рильського — це два листи до російського письменника, "колишньої зірки футуризму", як називав його сам Рильський, Олексія Кручоних та листовний діалог із Михайлом Рудницьким (крім двох відомих і чотирьох новизнайдених листів Рильського до Рудницького, опубліковано й відповіді Рудницького на них).

Листи зацікавлять також перекладознавців і лінгвістів висловленими в них думками й зауваженнями відомих літераторів. Виявляється, нашим нібито цьогочасним суперечкам уже багато років, скажімо, Рильський пише Рудницькому: "їй-Богу, "галицька" небезпека ніяк не більша, як небезпека суцільного калькування з російської мови!"

Листи розшукав у різних архівах України й Росії та супроводив докладним науковим коментарем і короткою посутньою передмовою літературознавець Богдан Цимбал.

На сайті "Слово і Час" представлено повнотекстову версію № 2 журналу. Прочитати публікацію новознайдених віршів і листів Максима Рильського можна тут на с. 92–106.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.