У Вінниці встановили порушника, який розфарбував монумент невідомих солдатів

Вінницькі поліцейські встановили особу чоловіка, який розфарбував пам’ятник у центрі міста: чорною фарбою він виділив чоботи та зброю трьох невідомих солдат. У поліції зазначають, що будуть проводити психіатричну експертизу.

Про це повідомляє видання "Місто".

 

-Встановили особу – це вінничанин 1985 року народження. Він пояснив, що вирішив "облагородити" цей пам'ятник, – розповіла заступниця начальника Відділу комунікації ГУНП Вінницької області Ірина Добровольська. – Офіційно чоловік на обліку не стоїть, однак є підозра, що у нього проблеми з психікою. Тому будуть проводити експертизу.

За цим фактом слідство розпочало кримінальне провадження за ч.2 ст. 297 КК України (оскверненням або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни).

За таке правопорушення передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

У поліції також додали, що плиту, яка впала неподалік від пам'ятника, ніхто не намагався пошкодити.

-Вона відвалилася. Люди її поставили поруч, щоб ніхто не розвалив і не розтоптав. Її треба прикріпити назад, – підкреслила Ірина Добровольська.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.