Акція "Дзвін пам'яті" до Дня пам'яті жертв політичних репресій

17 травня Україна відзначатиме День пам‘яті жертв політичних репресій. Заходи відбуватимуться онлайн.

 

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" пропонує представникам громадськості, родичам репресованих, а також усім охочим, кому не байдужа історія Биківнянських поховань, кому болять трагедія Великого терору, численні депортації українського населення, політичні репресії комуністичного режиму, поширити на своїх сторінках у соцмережі Фейсбук відео із нашим Дзвоном пам'яті.

Відповідне відео для поширення можна буде знайти у фейсбук-події https://www.facebook.com/events/239149940639984/permalink/239151453973166/

Акція відбудеться 17 травня 2020 року о 12.00.

"Хай лунає цей подзвін Україною на згадку про розстріляних НКВС, замордованих у соловецьких таборах, знищених у Сандармоху, покараних радянської психіатрією, примусово виселених із своїх домівок –усіх, хто упродовж радянського часу зазнав репресій та переслідувань!" - закликає Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.