Міноборони Чехії відмовилось передати Росії пам’ятник Конєву

Чехія з повагою ставиться до вояків Червоної Армії і дбає про їхні поховання на своїх теренах, однак пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву Росії не передасть.

Про це міністр оборони Чехії Любомир Метнар заявив у відповідь на лист російського міністра оборони Сергія Шойгу з проханням "передати пам'ятник Іванові Конєву Російській Федерації якнайшвидше", повідомляє Радіо Свобода з посиланням на чеські ЗМІ.

 

"Пам'ятник не є власністю Міністерства оборони і не стояв на його ділянці. Також, у відповідності до правових норм, його не можна було віднести до категорії воєнних поховань", - зазначається у листі міністра оборони Чехії до російського колеги.

Метнар додав, що пам'ятник Конєву належить празькому району Прага 6, відповідно Міністерство оборони Чехії не має повноважень ним розпоряджатися.

А отже, Міністерство оборони Чеської Республіки "не має повноважень вирішувати його можливу передачу Російській Федерації", наголосив керівник відомства.

Водночас чеський міністр зазначив, що Міноборони Чехії опікується утриманням близько чотирьох тисяч могил і братських російських воєнних поховань, і "цю опіку неодноразово підтверджували представники вашого міністерства на засіданнях спільної чесько-російської міжурядової комісії, що дбає про воєнні могили".


Нагадуємо, що пам'ятник Іванові Конєву був встановлений 9 травня 1980 року на площі Інтербригади в районі Праги 6. Монумент був демонтований 3 квітня цього року за рішенням ради Прага 6.

Російська сторона висловила "рішучий протест" проти демонтажу монумента, розцінивши подію "як недружній крок, що прямо протидіє Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією й Чеською Республікою з 1993 року".

Мерові і головам двох районів Праги, зокрема й Прага 6, надали охорону через повідомлення про ймовірну підготовку замаху на них з боку РФ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.