У Бердичеві знайшли історичну знахідку, яка стане місцем паломництв

На єврейському кладовищі у Бердичеві натрапили на важливу історичну знахідку для єврейського світу: справжні поховання рабина Леві-Іцхака бен Меіра Бердичівського та його трьох синів. Чотири надгробки виявили прямо під люстрою в усипальні праведника на глибині, коли почали утеплювати тут підлогу для паломників.

Про це інформує сайт РІСУ з посиланням на TIMES.ZT.

"Люди часто мерзнуть, приїздять в сильні морози, сидять тут, моляться годинами. Для того, щоб зробити їм додаткові зручності, ми вирішили утеплити підлогу. Ми вскрили ту підлогу, яка тут була – плитка і бетон. Опустились на якихось 10-15 см і виявили останки стіни", – розповідає помічник головного рабина Аківа Нємой.

Краєзнавці розповідають, що праведник Леві-Іцхак бен Меір Бердичівський народився 1740-го року. У його родині було 30 поколінь рабинів. 1785-го він приїхав у Бердичів, де майже 30 років ребе служив не просто посередником між Богом і людьми.

"Цадик, який очолював суд, ось таке словосполучення. Він був не просто священнослужителем, а в якісь мірі був прокурором, суддею, скажімо так. Його поважали, приходили за порадою, отримували релігійні настановлення і юридичні настанови", – розповідає Наталія Захарчук, науковий співробітник Музею історії міста Бердичева. Люди любили праведника. Адже, як свідчать архівні джерела, той був розсудливим і поблажливим. Особливо до знедолених і бідних.

 

"Коли він подорожував селами і містечками, збирав у людей пожертви не лише для своєї громади, а й для бідних наречених, які не могли зібрати собі якийсь статок. Збирав для нужденних людей, для тих, хто був у тюрмах, щоб викупити їх з тюрем. Був близький до народу", – додає пані Наталія.

Рабин помер 1809-го року. Перед смертю наказав, щоб ніяких написів на його могилі не було.

Стіна, на яку громада натрапила під час ремонтних робіт, має незвичну форму з заокругленими кутами. Простір всередині неї був завалений будівельним сміттям. Під ним виявилась підлога з плиткою і власне самі надгробки без жодних написів. На одному є отвір, призначення якого не відоме.

Рабини припускають: це і є справжня могила Леві-Іцхака.

"Отримуємо багато звернень від людей, які захопились і цікавляться тим, що це, як це і, звичайно, всі хочуть приїхати і побачити своїми очима. Але поки через карантин це трохи затримається", – говорить Аківа Нємой.

"Ми не знаємо точно, наскільки оригінальні самі пам'ятники і підлога. Скоріше за все вони обновлялись за понад сто років свого існування. Але та значимість, яка зараз є для нас, це найперше – релігійне значення", – говорить Аківа Нємой.

Перші поховання на цьому цвинтарі датуються кінцем XVII століття. Останні – 1973-ім роком. В єврейській огромаді не знають, як виглядала усипальня Леві-Іцхака до війни. Аківа Нємой говорить: євреї споруду зруйнували самі. Боялись, що влада взагалі знищить надгробки.

Для нащадків залили бетонний майданчик з низькою стінкою, а з боку поставили надгробний камінь праведнику. На початку 90-их на місці майданчика збудували нове приміщення усипальні рабина Леві-Іцхака, куди приїздили паломники з усього світу. Довкола поховані його родичі.

Нащадки праведника сьогодні живуть на різних континентах. Община звертатиметься до фахівців, щоб пам'ять знаного у світі рабина правильно увіковічити з максимальними зручностями для паломників.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.