Міністри ЄС закликають Туреччину не перетворювати Святу Софію на мечеть

Члени Ради міністрів ЄС із закордонних справ, які вперше за останні місці провели у Брюсселі очну зустріч, висловили жаль з приводу рішення влади Туреччини перетворити собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть.

Про це під час віртуальної пресконференції за підсумками зустрічі розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Під час зустрічі ми обговорили важливе питання щодо Святої Софії. Рада ЄС засудила рішення Туреччини перетворити настільки визначну пам'ятку знову на мечеть.

Таке рішення буде підживлювати недовіру та розділ між релігійними спільнотами, підриватиме наші зусилля, спрямовані на діалог і співпрацю. Була широка підтримка (міністрів) у заклику до влади Туреччини терміново переглянути та скасувати це рішення", - сказав Боррель.


Як повідомлялось раніше, 10 липня Державна рада Туреччини скасувала рішення уряду цієї країни від 1934 року про статус музею Святої Софії (Айя-Софія), що дозволить знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

Освячення собору Святої Софії відбулося 27 грудня 537 року. Понад 900 років він вважався найбільшим християнським храмом у світі. Після завоювання Костянтинополя в 1453 році султаном Мехметом II його перетворили на головну мечеть Османської держави. У 1985 році Айя-Софія була визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.