Міністри ЄС закликають Туреччину не перетворювати Святу Софію на мечеть

Члени Ради міністрів ЄС із закордонних справ, які вперше за останні місці провели у Брюсселі очну зустріч, висловили жаль з приводу рішення влади Туреччини перетворити собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть.

Про це під час віртуальної пресконференції за підсумками зустрічі розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Під час зустрічі ми обговорили важливе питання щодо Святої Софії. Рада ЄС засудила рішення Туреччини перетворити настільки визначну пам'ятку знову на мечеть.

Таке рішення буде підживлювати недовіру та розділ між релігійними спільнотами, підриватиме наші зусилля, спрямовані на діалог і співпрацю. Була широка підтримка (міністрів) у заклику до влади Туреччини терміново переглянути та скасувати це рішення", - сказав Боррель.


Як повідомлялось раніше, 10 липня Державна рада Туреччини скасувала рішення уряду цієї країни від 1934 року про статус музею Святої Софії (Айя-Софія), що дозволить знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

Освячення собору Святої Софії відбулося 27 грудня 537 року. Понад 900 років він вважався найбільшим християнським храмом у світі. Після завоювання Костянтинополя в 1453 році султаном Мехметом II його перетворили на головну мечеть Османської держави. У 1985 році Айя-Софія була визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.