Спецпроект

Зеленський підтримав будівництво меморіалу Голокосту "Бабин Яр"

Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі із членами наглядової ради фонду Меморіал Голокосту «Бабин Яр» підтримав будівництво майбутнього Меморіального Центру у Києві. Раніше проєкт Меморіалу викликав критику у суспільстві.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

 

"Багато українців носять високе звання "Праведника народів світу". Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу — дуже важливе для нашої країни. В її історії — було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам'ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням", — заявив Зеленський.

Своєю чергою, голова наглядової ради Фонду Натан Щаранський зазначив, що історія Бабиного Яру важлива не лише для єврейського народу.

"У нас однакові цілі — боротися за свободу і демократію наших народів. Ця ініціатива — не просто пам'ятник, це буде визначний меморіал де буде і музей, і центр дослідження, що сприятиме підвищенню толерантності в суспільстві та матиме глобальне значення для позиціонування України в світі та міжнародного визнання", — зазначив він.

Водночас президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер наголосив, що майбутній Меморіал "має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм".

"Це третє покоління, яке знає про Голокост. Але якщо про Аушвіц знають майже всі, то історія Бабиного Яру молоді майже невідома. Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити Меморіал "Бабин Яр", щоб зрозуміти, що тут сталося", — зазначив він.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.