АНОНС: Виставка до 100-річчя створення УВО

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. та багато іншого.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

У відкритті візьмуть участь: донька очільника УГВР Кирила Осьмака Наталя Осьмак, дослідники історії ОУН та УВО кандидат історичних наук, завідувач відділу історії України ХХ ст. НМІУ Олександр Іщук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (м. Тернопіль) Василь Штокало, політолог Андрій Ковальов, директорка Боярського краєзнавчого музею Галина Терпиловська.

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. (серед яких були і члени УВО).

Відвідувачі зможуть побачити оригінальні видання та розпорядчі документи УВО: журнал "Сурма", інструкції та вказівки 1928–1932 рр., в яких відображено основні напрями діяльності УВО; видання пропагандного відділу УВО (1929), в яких зазначено основні цілі та завдання організації.

А також газету "Український голос" від 14 серпня 1932 року, на першій сторінці якої польською цензурою було вилучено велику статтю про один із суддів на членами ОУН і УВО, та газету "Новий час" від 23 грудня 1932 року, де розміщено детальну інформацію про один із суддів над членами ОУН і УВО.

Експонати надані Фундацією імені Олега Ольжича.


Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.


Час: 3 серпня, понеділок, 12:00


Місце:
Національний музей історії України (3-й поверх, зал № 23) вул. Володимирська, 2.


Захід відбудеться в межах конференції, присвяченої 100-річчю створення УВО. Конференція триватиме з 10:00 до 14:00.


Інформація для ЗМІ та акредитація за телефоном: 098 7633937 (Леонід).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.