На Волині встановили пам'ятник двом сотникам УПА

У Мильцях Старовижівського району освятили пам'ятник сотникам УПА.

Про це повідомляє Район.Історія.

 
фото: Район.Історія

Подія відбулася 23 серпня у День державного прапора України.

З нагоди цієї події на кладовище прибули представники духовенства православної церкви України, родичі сотників, їх земляки із села Мизового, активісти з інших куточків.

Після закінчення урочистостей усі присутні біля могил сотників виконали Гімн України.

Уродженці Мизового Костянтин Жолинський та Михайло Поляк загинули у 1943 році. Обоє були сотниками Української Повстанської Армії, вірними синами України, поклали за неї свої голови, коли їм навіть не було тридцяти.

 
фото: Район.Історія

Багато десятиліть на їх могилі у селі Мильці Старовижівського району не було ніякого ні хреста, ні бодай якогось знака. Лише невеликий горбик землі. Але зусиллями людей, небайдужих до своєї минувшини, історичну пам'ять вдалось відновити.

Долю двох загиблих своїх земляків дослідив та розповів широкому колу громадськості краєзнавець Микола Шаясюк. Місце поховання сотників показали старожили.

Після цього депутат Старовижівської районної ради Іван Омельчук разом зі своїм колегою Анатолієм Лавринюком та родичами виготовив та встановив на їх могилі пам'ятник.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.