Спецпроект

Польські політики віддали шану українцям, які рятували їхніх співвітчизників у роки конфлікту на Волині

У місті Торунь на півночі Польщі відкрили меморіальні дошки з прізвищами 300 українців, які ціною власного життя врятували поляків в роки війни під час трагічних подій на Волині.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на PAP.

 

Участь в церемонії взяли, зокрема, лідер владної партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський, міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, голова Інституту національної пам'яті РП Ярослав Шарек.

Качинський зазначив, що вшанування цих простих людей є "обов'язком поляків". За його словами, події 1943-1945 років на Волині були жахливим злочином, який не можна забувати.

"Про це треба пам'ятати не заради минулого, не заради ненависті, а заради майбутнього", - переконаний політик.

Голова ІНП Шарек висловив сподівання, що у справі Волинської трагедії "настане час польсько-українського порозуміння", і в Україні також ставитимуть такі пам'ятники.

Читайте також: Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Як відомо, в Україні та Польщі різні погляди на події 1943-1945 років на Волині та у Східній Галичині. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом польського народу", українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість їхніх українських колег переконані, що у цих злочинах винні обидві сторони. За оцінками польських науковців, унаслідок етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість у нашій країні говорять про кількадесят тисяч загиблих поляків та до 20 тисяч українців.

11 липня у Польщі Національний день пам'яті польських жертв геноциду, "вчиненого українськими націоналістами", на Волині в 1943-1944 роках.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.