Спецпроект

Кличко вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру

"Меморіал Голокосту "Бабин Яр" буде такого ж рівня, як Яд Вашем" – запевнив київський міський голова

Як повідомляє Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві буде створений. І він буде такого ж рівня, як Яд Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я як мер Києва докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проєкт", - наголосив Кличко.

 

За його словами, проєкт створення Меморіалу обговорюється вже 4 роки, і це довгий термін.

"Але наше завдання – не тільки звести будівлю. Головне – наповнити Меморіал змістом і донести до майбутніх поколінь правду і пам'ять про страшну світову трагедію", - зазначив Кличко.

Він нагадав, що, за оцінками істориків, за роки Другої світової в Бабиному яру було вбито і захоронено понад 100 тисяч людей різних національностей. Більшість закатованих були євреями.

"З того часу Бабин Яр став одним із символів Голокосту, жахливого злочину нацистів проти людства. Поки живе пам'ять про ті події, поки пам'ятаємо кожну жертву, кожного Праведника світу, Голокост не повториться. Ні для євреїв, ні для кримських татар, ні для українців, ні для будь-яких народів світу!" - наголосив він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.