Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь кримськотатарського льотчика-аса

Національний банк з 7 жовтня вводить в обіг памʼятну монету «Амет-Хан Султан», яка присвячена 100-річчю від дня народження національного героя кримськотатарського народу.

Як повідомляє Нацбанк, монета номіналом 2 гривні вийде тиражем 30 тисяч штук.

 

На реверсі монети зображений Амет-Хан Султан і його роки життя над символічним зображенням приладу винищувача. На аверсі зображено його винищувач Як-7Б, обрис збитого ворожого літака, малий герб України, рік карбування та номінал.

"Монета присвячена 100-річчю від дня народження одного з найвідоміших військових льотчиків-асів часів Другої світової війни, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу, національного героя кримськотатарського народу Амет-Хана Султана", — сказано в повідомленні.

ДОВІДКА. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив 30 літаків (один тараном — бомбардувальник Junkers Ju 88) і в складі групи 19 літаків. Після війни став льотчиком-випробувачем, на рахунку якого тестування понад 100 типів літаків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.