Спецпроект

Польща не зробила всього необхідного для примирення з Україною – експрезидент

На думку колишнього президента Польщі Александра Квасневського, його країна не зробила все можливе для примирення з Україною.

Про це він заявив в інтерв'ю "Європейській правді".

 

"Я думаю, що (для примирення з Україною) ми, поляки, ще не зробили всього, що треба. Аби правда, перш за все про Волинь, була добре описана, щоб стояли усі необхідні пам'ятники. І щоби про ці події ми говорили спокійніше, і точно не в дусі цинічної політики" - сказав Квасневський.

"Коли ми почнемо спокійну дискусію, без великого впливу політики, тоді ми зможемо знайти порозуміння. Це не означає, що ми приймемо оцінку іншої сторони, але у нас буде розуміння, що це була за трагедія і як треба діяти, щоб таке ніколи не повторилося" - додав він.

При цьому він навів приклад з особистої історії, коли на організовану Леонідом Кучмою річницю Волинської трагедії Квасневський запросив батька дружини, який у своєму селі був одним з небагатьох, хто пережив цю трагедію.

"А в літаку дорогою додому він мені сказав: "Те, що ти робиш – правильно"" - розповів Квасневський.

На думку Александра Квасневського, у чинного польського президента Анджея Дуди є шанс увійти в історію як лідер, що досяг історичного примирення з Україною.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.