На Полтавщині вшанували видатних борців за незалежність Івана та Юрія Лип

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, місцеві сільська рада та краєзнавчий музей за участі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП організували всеукраїнську наукову конференцію за участю дослідників з Одеси, Києва, Полтави, Опішного та ін. та відкрили меморіальну дошку Івану та Юрію Липам.

Про це повідомляє інтернет-видання Полтавщина.

 

Нове місце пам'яті з'явилося на фасаді місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Адже навпроти розташована будівля колишньої земської лікарні містечка Мачухи. Саме в цьому приміщенні, що тепер використовують як житлове, з 1898 по 1902 рік працював земським лікарем Іван Липа. Тоді, 1900 року, народився його син Юрій.

Та ще задовго до того, як одягти білий халат лікаря, майбутньому випускникові медичного університету Івану Липі за свою активну проукраїнську діяльність довелося 13 місяців носити тюремну робу, а потім іще три роки перебувати під наглядом поліції в рідній Керчі.

Головною його провиною перед Російською імперією стала участь у роботі таємного "Братства тарасівців", яке він разом із однодумцями-побратимами Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими засновував у 1891 році.

Як справжній подвижник української справи та "людина ідеї" запалював нею інших у часи, коли українство фактично перебувало поза законом. Причому робив це в усіх іпостасях: лікаря, автора літературних творів передовсім для дітей, видавця, активіста товариства "Просвіта", діяча Української революції 1917-21 рр...

Таким виховав і свого сина Юрія, котрий успадкував батькові фахові здібності й літературні таланти та чесноти діяльного патріота-самостійника і став одним із ідеологів українського націоналізму й "батьків"-теоретиків сучасної української геополітики.

Написані Юрієм Липою ще до середини минулого століття праці "Призначення України", "Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії" та інші не втрачають актуальності й сьогодні.

Один із ініціаторів і співорганізаторів вшанування, регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: "З ініціативи УІНП як центрального органу виконавчої влади п'ять років тому схвалено Закон "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність у 20 ст.". 120-річчя з дня народження Юрія Липи відзначається цьогоріч на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам'ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Юрій Липа досі маловідомий широкому загалу, хоча зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, його ім'я стоїть поруч з такими видатними особистостями початку ХХ століття як Дмитро Донцов та Микола Міхновський.

Проте злочинному комуністичному режиму СССР не вдалося викреслити їх з історії. Ми зберігаємо імена Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризуємо життєвий шлях, розповідаємо про творчу спадщину.

Констатую, що ювілей відзначається не формально, "для галочки", а натомість маємо добру синергію громадськості, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у справі збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризації їх життєвого шляху та актуалізації їхньої творчої спадщини.

Сьогодні історична подія як для Мачухівської громади, так і усієї Полтавщини. Адже ми всі разом зробили вагомий крок з увічнення постатей всеукраїнського масштабу.

Іван — письменник, лікар, співзасновник "Братства Тарасівців", міністр віросповідань Української Народної Республіки. Юрій — лікар, публіцист, ідеолог українського націоналізму, письменник, геополітик, полковник Української повстанчої армії. Обидва борці за незалежність у 20 столітті. Тож, я щиро вдячний за співпрацю Мачухівській сільській раді і її очільнику Валерію Білоконю".

Меморіальну дошку відразу після її відкриття освятив архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.


Більше фото із заходу за посиланням.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.