«Чорні археологи» знищують скіфський курган на Миколаївщині. ВІДЕО

На Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведеться незаконне розкопування унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань.

Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив відомий миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

 

"Мені зателефонували активісти і повідомили, що у Казанківському районі ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Ми з активістами, учасниками АТО поїхали туди і те, що побачили – вразило. Група людей на "джипах", дві одиниці важкої техніки, автобус… Вони викопали яму вищу, аніж сам курган, висота якого була 12 метрів – заввишки як п'ятиповерхівка. Це неймовірно! Такого зухвальства, таких пошкоджень курганів я ще не бачив", - розповідає Смирнов.

За його словами, на місце події викликали поліцію, але поки вона їхала, більшість "копачів" втікли. Залишилася лише охоронна фірма ТОВ "Варта міста" з Одеської області. Їх забрали до відділку поліції для надання свідчень.

"Мене обурює ставлення до проблеми місцевої влади. Таке розриття посеред поля, засіяного, до речі, озиминою, не могло залишатися без уваги. Цей курган – унікальний зразок царських скіфських курганів, у яких ховали еліту суспільства. Він датується 5 століттям до Р.Х. Таких курганів на території нашої області всього п'ять. Про них усім відомо", - обурюється археолог.

За словами Смирнова, курган знаходиться на державному обліку і має охоронятися державою. Для офіційних наукових досліджень цього кургану потрібно близько мільйона доларів. Таких коштів у археологічної спільноти немає.

"Судячи з розмаху розкопок "чорних археологів", вони витрачали на ці роботи по 50 тисяч гривень на день, нам же таку суму виділяють на рік для наукових досліджень", - зазначає Смирнов.

Член громадської організації "Бузький гард" Ілля Зелінський на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував відео розкопок.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.