“Вільні творити майбутнє” – стартувала кампанія і заходи до Дня Гідності та Свободи

16 листопада в “Укрінформі” Національний музей Революції Гідності представив програму заходів до сьомої річниці подій на Майдані. Цього ж дня по Києву та всій Україні розпочалася соціальна кампанія “Вільні творити майбутнє” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Інформаційна соціальна кампанія у 2020 році відбувається під започаткованим 2019 року гаслом "Вільні творити майбутнє". Вона нагадує, що попри різні політичні погляди, українці вміють об'єднуватися задля відстоювання основних цінностей, а прагнення свободи пробуджує гідність.

Так було у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-2014 роках під час Революції Гідності, зазначає команда Національного музею Революції Гідності. Завантажити матеріали соціальної кампанії можна за посиланням.

Цьогорічна програма заходів має два основних фокуси – це орієнтація на регіональні аспекти Революції Гідності та орієнтація на молодь, розповів під час пресконференції голова УІНП Антон Дробович.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що згідно з опитуваннями на сьогодні понад 70% українців вважають, що необхідно вшановувати пам'ять учасників Майдану та героїв Небесної Сотні.

Серед заходів до Дня Гідності та Свободи він виділив конкурс наукових студентських робіт імені Сергія Кемського, що стартував втретє, а також виставку плакатів Миколи Гончарова в Одесі та виставку "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" у Дніпрі, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону "Донбас".

У Києві, на Майдані Незалежності, до березня триватиме вулична графічна виставка "Мальована історія Майдану", створена на основі графічного роману Олександра Ком'яхова.

"У ній представимо хронологію подій, топографію Майдану, аудіофайли з розповідями очевидців", – розповів Ігор Пошивайло.

У пресконференції також взяла участь голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Послухати виступи усіх спікерів можна у відеозаписі.

Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, відбудуться державні заходи: покладання квітів до пам'ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.


10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро "Хрещатик", верхній вихід).


10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією "Назустріч свободі", пройти маршрутом "Місця Революції Гідності" у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур "Майдан. Прогулянка".


10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.


Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов'язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.


Детально з програмою заходів можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності або на сторінці тематичної події у Фейсбуці. Програма оновлюється.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.