На Херсонщині школярів змусили святкувати захоплення Криму більшовиками

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

У Херсонській області школи Присиваської сільської об'єднаної територіальної громади масштабно відзначали події, пов'язані зі встановленням радянської влади на території України. Про це повідомляє УІНП.

 
Михайло Фрунзе, командувач військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі. Школярам демонстрували пропагандистський художній фільм "Маршал революції" про радянського воєнного діяча Михайла Фрунзе, влаштували для дітей одноденний тематичний піший похід "Стежками бойової слави", провели конференцію для учнів старших класів та урок історії України для 7-8 класів, присвячені "100-й річниці форсування Сиваша в ході Громадянської війни 1917-1921 років".

Інститут національної пам'яті звернувся до Міністерства освіти України з проханням вжити відповідних заходів, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у навчальному процесі.

"Зазначені заходи порушили чинне законодавство та фактично містили пропаганду комуністичного тоталітарного режиму й підміну понять про Українську революцію 1917–1921 років, що може призвести до формування в учнів спотворених уявлень про українське державотворення", – йдеться у повідомленні ІНПУ.

В Інституті наголосили, що порушені не лише "декомунізаційні" закони, але й Закон "Про освіту".


Довідково. Перехід через озеро Сиваш відбувався під час Перекопсько-Чонгарської наступальної операції (7-17 листопада 1920 рік) військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії під командуванням Михайла Фрунзе проти "Русской армии" генерала Петра Врангеля. Призвів до захоплення та окупації Криму більшовиками.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.