Спецпроект

Люди Хржановського розпочали розкопки у Бабиному Яру

Ініціатори російського проєкту меморіального комплексу “Бабин Яр” розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань

Про це повідомляє BigKyiv.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс написав: "Представники російського проєкту сьогодні розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі у Бабиному Яру. По інформації нашіх спостерігачів, вже в перші години розкопок, знайдені кістки з минулих поховань. Що буде тепер? Або вони намагатимуться приховати ці знахідки або з метою зберегти обличчя скажуть, що тепер зрозуміло, що тут будувати не можна.".

 
Скріншот з відео

За його словами, кістки поклали на біле простирадло, а згодом кинули у купу сміття.

Також на сторінці громадського діяча з'явилось відео з місця подій, де засвітились виконавці розкопок. Схоже, що на ділянці працює група із 10-12 людей: робітники безпосередньо копають землю, а решта стоїть поодаль та спостерігає за процесом.

На відео помітно, як один із "контролерів" посміхається, крокуючи місцями поховань жертв тієї епохи.

Відомо, що Меморіальний центр "Бабин Яр" планує спорудити на ділянці колишнього кладовища меморіальну синагогу.

Згодом директор Меморіального центру "Бабин Яр" Максим Яковер заявив у Facebook, що розкопки проводить спеціалізована компанія "Слава та пам'ять", яка, нібито, рекомендована Інститутом національної пам'яті.

Також, за його словами, два фрагменти людського черепа знайшли на глибині до 1 метра. Офіційний звіт очільник проєкту пообіцяв надати у неділю, 27 грудня.

Також нагадуємо, що вчора було поширено відкритий лист українських євреїв про цинічність та неприпустимість будівництва меморіальної синагоги на на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора". 

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.