Біля могили агента НКВД Миколи Кузнєцова у Львові виявили підкоп

Ймовірно, йдеться про спробу викрадення останків одного з найвідоміших радянських агентів.

Невідомі зробили підкоп могили радянського агента НКВД Миколи Кузнєцова на Пагорбі слави у Львові. Це виявив ввечері 31 грудня перехожий, на місці працювала поліція, а також представники різних силових відомств, повідомляє Захід.net.

 

Підкоп виявили у клумбі позаду пам'ятника на могилі Кузнєцова, яма зверху була прикрита дошкою. Мета підкопу наразі незрозуміла, але, ймовірно, йде мова про спробу викрасти останки радянського агента або ж про підготовку до підриву могили.

На місце виїжджали поліцейські, але надати детальнішу інформацію пообіцяли 2 січня. Станом на ранок 1 січня підкоп засипаний, слідів втручання майже не помітно.


Нагадуємо, Микола Кузнецов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВД, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків спецагента НКВД провели в 1959 році. У 1960 році їх перепоховали на Пагорбі слави у Львові.

Родичі Кузнєцова з Росії хочуть перепоховати агента НКВД у Єкатеринбургу. Але 7 лютого 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради не погодив передачу останків агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам у Росію.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.