У Росії заборонять публічно ототожнювати ролі СРСР та Німеччини у Другій світовій

Президент Росії Володимир Путін доручив Державній думі РФ підготувати законопроєкт, який забороняє публічно ототожнювати ролі СРСР та Німеччини у Другій світовій війні.

Про це повідомляється на сайті Кремля.

Спільний парад РСЧА та Вермахту у Бресті, 1939 р.
Спільний парад РСЧА та Вермахту у Бресті, 1939 р.

Відповідний законопроєкт має бути підготовлений до 1 липня. Документ буде вносити поправки в закон "Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років", а в його підготовці братиме участь Російський організаційний комітет "Победа".


Нагадуємо, що у червні 2019 року вперше були опубліковані сканкопії Договору про ненапад, він же "пакт Молотова — Ріббентропа", між нацистською Німеччиною і СРСР, який був підписаний 23 серпня 1939 року. Документ містить пункт про захоплення країн Балтії та Польщі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.