Як НКВД ламало Валер’яна Підмогильного: документи зі справи онлайн

Ордер на обшук у будинку «Слово», згадки про роман «Місто» під час допитів, анкети, протоколи, постанови — до 120-річчя автора першого українського урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного опублікували документи з його архівної справи

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікує 40 документів з архівно-кримінальної справи письменника. Документи можна переглянути на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • протокол особистого обшуку письменника;
  • анкета обвинуваченого Валер'яна Підмогильного;
  • протоколи допиту про перебування у Німеччині та Чехії; 
  • постанови про конфіскацію та знищення листування письменника;
  • ордери на обшук у квартирі Валер'яна Підмогильного та його арешт;
  • обвинувальний висновок, особливості діяльності, речові докази по справі учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)";
  • протокол проведення "очної" ставки між Підмогильним та письменником Епіком; 
  • документ про реабілітацію Валер'яна Підмогильного та 16-ти учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)" та інше.

Також до колекції ввійшли документи з Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва та особисті документи письменника з архівів, які зберігаються у родині нащадків його дружини. 

Документи збірки містять згадки про тогочасний літературний процес та його діячів. Зокрема, в одному з протоколів допиту Валер'ян Підмогильний називає літературну організацію "МАРС" "пасивною та рихлою". В іншому протоколі містяться слова письменника про отриману від невідомого йому адресата з Німеччини бандероль з німецькомовним перекладом двох розділів роману "Місто".

У протоколі допиту 11 грудня 1934 року Валер'ян Підмогильний спростовує закиди НКВД про терористичну діяльність, завершуючи допит словами "Винним себе не визнаю". Однак рівно за місяць письменник "зізнається", що нібито вважає терор ефективним методом боротьби.

Документи публікуються в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.