Спецпроект

Верховна Рада встановила День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада ухвалила постанову, яка встановлює 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада України ухвалила постанову, якою встановлює 14 травня як День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Як повідомляє Радіо Свобода, постанова рекомендує Міністерству культури та інформаційної політики забезпечити створення Українським інститутом національної пам'яті із залученням інститутів Національної академії наук України списку осіб, які, ризикуючи своїм життям і життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту.

А Міністерству освіти і науки України рекомендовано проводити тематичні заходи, присвячені цьому дню, і внести ці теми до переліку тем для конкурсів, рефератів, курсових і дипломних робіт.

 

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин яр у Києві.

Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю.

Держава Ізраїль вшановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе і своїх родин рятували євреїв, почесним званням "Праведник народів світу". Станом на 1 січня 2020 року, коли державний ізраїльський Центр пам'яті жертв Голокосту в світі "Яд ва-Шем" востаннє на цей час оновлював свою статистику, в переліку вдостоєних цього звання з України їх 2659 – це четверта найбільша кількість за країнами світу. Присвоєння цього звання мешканцям України відбувалися і після цієї дати.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.