“Леся Українка: 150 імен”: Мінкульт анонсував масштабний мистецький проєкт

Міністерство культури та інформаційної політики запустило масштабний мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” та анонсувало заходи, які відбудуться до ювілею поетки.

Про це повідомила пресслужба відомства.

 

"Радянська влада роками знищувала багатогранність образу Лесі Українки, формуючи з неї "народну борчиню". Ювілейний рік — це можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані Лариси Петрівни. Грані, які є вражаюче близькими сучасному українському суспільству", – йдеться на сайті проєкту.

Основні події до 150-го дня народження Лесі Українки проходитимуть в Українському домі у Києві. 25 лютого там відкриють експозицію про особисте життя поетки, її дитинство, родину, почуття, подорожі та дружбу. На виставці презентують галерею портретів та скульптур.

Під керівництвом драматурга Влада Троїцького відбудеться перформанс, "просякнутий проявами Лесі Українки та переосмисленням її ролі". Трансляція перформансу стане частиною експозиції.

З 26 до 28 лютого в Українському домі проведуть дискусії із дослідниками біографії та творчості поетки. Також на час проєкту запустять розмовну онлайн студію "Радіо Леся".

Крім того, до 150-річного ювілею Україна вперше видасть повне і нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

Інформація щодо проєкту розміщена на сайті 150imenlesi.org. Там також представили ювілейну айдентику – логотипи, графічні об'єкти, колористику. І закликали завантажувати її та вільно використовувати у соцмережах, власних сервісах чи продуктах, пов'язаних із Лесею Українкою.

Експозицію в Українському домі можна відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – безкоштовно.


Нагадуємо, що цьогоріч 25 лютого в Україні та світі відзначатимуть 150-річчя з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Косач, у шлюбі Косач-Квітка) – української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки. 8 лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову про відзначення події на державному рівні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.