In memoriam. Померла дисидентка Ольга Горинь

У Львові 11 лютого померла 90-літня Ольга Горинь – дисидентка, мисткиня, дружина політв’язня, одного з засновників Української Гельсінської групи Михайла Гориня (1930–2013).

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Фото із родинного архіву

Ольга Горинь (з дому Мацелюх) народилася 15 жовтня 1930 року в селі Цетуля Яворівського району на Львівщині. Навчалася у Львівському університеті на українській філології. Була активною учасницею Організації українських націоналістів (ОУН), поширювала самвидав.

У 1952 році Ольгу Горинь студенткою засудили до 25 років таборів суворого режиму за участь в ОУН, розповсюдження забороненої літератури. Покарання вона відбувала в Комі АРСР, потім у Карагандинській області Казахстану. Ольга Горинь вийшла на волю швидше – у 1956 році.

У 1963 році Ольга Мацелюх і Михайло Горинь одружилися.

У помешканні Ольги та Михайла Горинів у Львові у радянський час збиралися шістдесятники, побратими – В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Ігор та Ірина Калинці, Зеновій Красівський, Іван Світличний, Іван Дзюба, Іван Драч.

Родина Ольги і Михайла Горинів зазнала переслідувань у радянський час, за подружжям постійно стежили співробітники КҐБ.

Ольга Горинь учителювала, була мисткинею, займалася народною вишивкою.

Поховають Ольгу Горинь у Львові на Личаківському цвинтарі 13 лютого.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.