АНОНС: Дискусія "Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді про історію південної та східної України"

Історія південної та східної України дотепер залишається в полоні російських імперських та радянських міфів і стереотипів. Нашому суспільству потрібен відкритий діалог щодо минулого та подолання історичних міфів, котрі маніпулюють та спотворюють історію українських регіонів.

Тож як нам долати ці міфи імперської пропаганди і як розповідати про минуле України суспільству та дітям зокрема? До такого обговорення Український інститут національної пам'яті запросив істориків, краєзнавців та вчителів.

 

Учасники круглого столу обговорять такі питання:

- що не так із "новоросією";

- що залишається незнаним в історії південної та східної України;

- як долати міфи російської історичної пропаганди;

- що недоказане в шкільних підручниках про історію південної та східної України;

- коли і як засновувались міста півдня та сходу України?

У межах заходу буде презентовано анімаційний відеоролик Українського інституту національної пам'яті "Степова Україна" із серії "Південь без міфів".


Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України


До участі у круглому столі запрошені:

Олена Бачинська, д.і.н., професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;

Петро Бойко, к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Віктор Брехуненко, д.і.н., завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, заслужений вчитель України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кочергін, д.і.н., начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (модератор);

Володимир Маслійчук, д.і.н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", редактор сайту Historians.in.ua;

Світлана Потапенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олег Репан, к.і.н, директор Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету ім. О. Гончара;

Марія Тахтаулова, к.і.н., начальник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті;

Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень;

Борис Черкас, д.і.н., провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.


Час: 2 березня, вівторок, 18.00


Місце: Круглий стіл відбудеться онлайн. Транслюватиметься подія на сторінці УІНП у Фейсбуці: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.