Знайдено чоловіка, який розбив у Перемишлі пам’ятну дошку

2 березня поліція Перемишля затримала чоловіка, який знищив пам’ятну дошку в Перемишлі. Дошка була присвячена трьом видатним перемишлянкам: українській художниці Олені Кульчицькій, польській політичній діячці Вінценті Тарнавській та єврейській психоаналітикині Хелен Дойч.

Про це повідомляє "Наше Слово".

 

"В автомобілі затриманого 34-річного мешканця Перемишля працівники поліції знайшли молоток та лом. Чоловік зізнався, що саме цими предметами знищив дошку. Зібраний правоохоронними органами доказовий матеріал дозволив пред'явити чоловікові звинувачення щодо знищення майна", – йдеться у повідомленні поліції міста.

Ліля Каліновська, одна з ініціаторок встановлення дошки, повідомила, що підозрюваний (на даний момент обвинувачуваний – ред.) у справі сам з'явився в уряд міста і шукав людей, які були причетні до встановлення дошки, бо хотів перепросити та відшкодувати за скоєне.

Зловмиснику загрожує покарання до 5 років позбавлення волі. Наразі до нього застосована заборона виїзду з країни.

Нагадуємо, що пам'ятна дошка була легальною: організаторки дотрималися усіх правил, яких вимагають відповідні закони Польщі. Відмовились від відкриття дошки лише з поваги для мера, який після спротиву кресових середовищ попросив про оцінку Інститут національної пам'яті Польщі.

Про легальність пам'ятки заявляють ініціаторки заходу, а також незалежні юристи.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.