Укрпошта відкриває серію марок «Сучасні однострої», перший випуск – про Сухопутні війська

Національний поштовий оператор "Укрпошта" розпочинає нову серію поштових марок «Сучасні однострої», перший випуск якої - «Збройні сили України. Сухопутні війська», присвячений формам одягу та знакам Сухопутних військ.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

 

"Марковий аркуш складається з 8 поштових марок. На марках представлені форми ракетних військ та артилерії, механізованих військ, військ протиповітряної оборони, гірської піхоти, танкових військ, армійської авіації, президентського полку та загальновійськова форма", — йдеться у повідомленні.

Марки вийдуть накладом у 20 тисяч примірників. Автором маркового аркуша виступив Олексій Бондаренко. Ціна аркуша становить 72 гривні.


Нагадуємо, що "Укрпошта" 23 лютого, в день створення радянської Червоної армії, планувала випустити тираж колекційних поштових марок на честь українських військових під назвою "Збройні сили України. Сухопутні війська".

Генеральний штаб ЗСУ та Міністерство оборони висловили протест "Укрпошті" та запропонували відтермінувати випуск марок на 14 березня — День добровольця.

Згодом директор поштового оператора Ігор Смілянський заявив, що дату 23 лютого обрали, щоб "затролити Росію".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.