Унікальні знахідки з печер Юдейської пустелі: біблійний сувій пророків та мумія дитини

Давній біблійний сувій та інші реліквії виявили ізраїльські археологи у пустельних печерах, куди можна дістатися лише зі спеціальним обладнанням.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
ISRAEL ANTIQUITIES AUTHORITY

Вчені знайшли десятки шматочків пергаменту з написами грецькою, а також словом "Бог" на івриті.

Як припускають дослідники, сувій належав єврейським повстанцям, які сховались у пустелі після невдалого заколоту проти Римської імперії у ІІ столітті.

Знахідки виявили під час операції зі збереження печер від розграбування і плюндрування.

Це перший сувій, який знайшли за останні шістдесят років. У 1960-х роках археологи натрапили у локації, яку почали називати "Печерою жаху", на схожі фрагменти, а також на 40 скелетів.

Нові залишки древнього сувою містять вірші з книг пророка Захарії та пророка Нахума (Наума). Ці твори входять до так званої "Книги дванадцяти малих пророків" - біблійської книги пророцтв – а "малими" їх називають через обсяг в порівнянні з книгами чотирьох "великих" пророків (Ісаї, Єремії, Єзекиїла та Даниїла).

Написи на пергаменті зроблені грецькою – мовою, яку запровадили після завоювання Іудеї Александром Великим у IV столітті до Р.Х.

Водночас слово "Бог" у документі – єдине, написане на івриті.

Керівник ізраїльського Відомства старожитностей Ізраель Хассон оцінює знахідку як "неймовріно цінну для людства".

 
ISRAEL ANTIQUITIES AUTHORITY

У тих же печерах знайшли сховище рідкісних монет періоду єврейського повстання проти Риму, муміфікований скелет дитини, вік якої оцінюється у 6 тис. років, а також великий неушкоджений кошик, якому може бути понад 10,5 тис. років.

Печери розташовані на глибині 80 метрів під скелею і дістатися туди можна, лише спустившись на мотузці.

Нинішня експедиція є частиною проєкту Відомства старожитностей Ізраїлю із захисту мережі печер від шукачів античних скарбів.

Сама ж скеля з печерами розташована в Юдейській пустелі на західному узбережжі Мертвого моря.

Десятиріччями тут знаходять безцінні історичні скарби, зокрема всесвітньо відомі "Сувої Мертвого моря" ("Кумранські літописи"), найстаріші зі знайдених копій біблійних книг.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.