Директор музею "Тюрма на Лонцького" буде очолювати ще й Керченський заповідник

Від 29 березня, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, також очолив Керченський історико-культурний заповідник.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо

Видання звернулося за коментарем до Руслана Забілого, який розповів, що наказ про його призначення був виданий ще 27 лютого 2020 року міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським. Але в силу юридичних та технічних обставин, в електронних реєстрах ця інформація з'явилася лише 29 березня.

Руслан Забілий також повідомив, що він і надалі залишається працювати в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", а функції директора Керченського історико-культурного заповідника, який знаходиться на тимчасово окупованій Росією території Криму, буде виконувати за сумісництвом на період тимчасової окупації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.