У Єгипті відбувся "Золотий парад фараонів"

22 стародавні мумії - 18 царів і чотирьох цариць - перемістили зі старого Єгипетського національного музею у новий Національний музей єгипетської цивілізації

Про це повідомляє BBC.

 

Мумії урочисто провезли вулицями в хронологічному порядку їхнього правління - починаючи від фараона 17-ї династії Секененра Таа II і закінчуючи Рамзесом IX, який правив у XII столітті до нашої ери.

На організацію параду фараонів витратили кілька мільйонів доларів і передбачили суворі заходи безпеки.

Кожну мумію перевозили на прикрашеному катафалку, оснащеному спеціальними амортизаторами і оточеному кортежем, включно з копіями бойових колісниць, запряжених кіньми.

Хоча стародавні методи муміфікації забезпечують збереження останків, для перевезення мумії помістили в спеціальні заповнені азотом ящики, щоб захистити від зовнішніх впливів. Дорогу на всьому маршруті ретельно вирівняли, щоб уникнути трясіння.

"Міністерство туризму і старожитностей зробило все можливе, щоб мумії були стабілізовані, збережені і упаковані в умовах контрольованого клімату", - сказала професорка єгиптології Американського університету в Каїрі Саліма Ікрам.

Мумії виявили в 1881 і 1898 роках у двох схованках в руїнах Фів, давньої столиці Єгипту - сучасного Луксора в Верхньому Єгипті.

"Вони вже зазнали багатьох переміщень у Каїрі, а до цього в Фівах, де їх перемістили з власних гробниць в інші гробниці з метою безпеки", - зазначила д-рка Ікрам.

У той час як останки більшості древніх правителів були доставлені з Луксора в Каїр човном по Нілу, деякі з них були перевезли у вагоні першого класу поїзда.

Їх розмістили у легендарному Єгипетському музеї і протягом останнього століття демонстрували туристам з усього світу.

Влада Єгипту сподівається, що новий музей, який повністю відкриють цього місяця, допоможе оживити туризм - основне джерело іноземної валюти для країни.

Хоча парад вважається грандіозною і навіть розважальною подією, єгипетські мумії історично асоціювалися з забобонами і пересторогами.

"Смерть швидко прилетить на крилах до того, хто порушить спокій царя", - проголошувало попередження на гробниці Тутанхамона, яку знайшов англієць Говард Картер у 1922 році.

Нещодавно в Єгипті сталася низка лих. Лише минулого тижня десятки людей загинули в результаті аварії потягу в місті Согаг, і щонайменше 18 людей загинули в результаті обвалення будівлі в Каїрі.

Потім, коли йшла активна підготовка до переміщення мумій, Суецький канал майже на тиждень заблокувало вантажне судно MS Ever Given.

Користувачі соціальних мереж ставлять питання, чи може виною цьому бути "прокляття фараонів".

Питання етичності демонстрації давньоєгипетських мумій обговорюють вже давно. Багато мусульманських учених вважають, що до мертвих слід ставитися з гідністю і повагою, а не виставляти їх як експонати.

У 1980 році президент Анвар Садат наказав закрити Кімнату царських мумій в Єгипетському музеї, стверджуючи, що вона опоганює мертвих. Замість цього він хотів, щоб мумії перепоховали, але його бажання так і не справдилося.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.