"ЮКІ – історія перемог вільних українців" покажуть по телебаченні

Вперше на телебаченні 8 травня на телеканалі Еспресо відбудеться прем’єра фільму "ЮКІ – історія перемог вільних українців". Показ заплановано в рамках програми "Вечір з Миколою Княжицьким", йому передуватиме розмова з авторами фільму.

Про це повідомляє Еспресо.

 

UKE – так у Північній Америці називають вихідців з України.

Автори Володимир Мула та Микола Васильков через свій фільм розкривають світу історії видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу – NHL.

На кільцях Кубка Стенлі – головного трофея ліги світу NHL, долучено 56 гравців з українським корінням і переважно українськими прізвищами: Нестеренко, Босий, Грецкі, Буцик, Шах, Кіндрачук, Данейко, Чикрун, Федотенко, Савчук та ін.

Пророблена авторами фільму робота вражає – задля зустрічі з деякими українцями, пращури яких колись емігрували в Канаду і США, знімальна група фільму подолала тисячі кілометрів.

Так, щоб отримати інтерв'ю володаря Кубку Стенлі у складі Чикаго Блекгокс Еріка Нестеренка, автори фільму проїхали автівкою 6074 км у рамках маршруту Нью-Йорк — Філадельфія — Гаррісбург (Пенсильванія) — Колумбус (Огайо) — Індіанаполіс — Сент-Луїс — Канзас-Сіті (Канзас) — Денвер — Вейл (Колорадо) — Денвер — Канзас-Сіті (Канзас) — Сент-Луїс — Індіанаполіс — Колумбус (Огайо) — Гаррісбург (Пенсильванія) — Аллентаун (Пенсильванія) — Нью-Йорк.

Кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський зазначає, що фільм є "потрібним і мотивуючим, а найголовніше в ньому — це історії, промовлені в кадрі самими українцями або їхніми родичами".

"Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном. Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України", - розповів Укрінформу режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

Телепрем'єру фільму "Юкі – історія перемог вільних українців" а також розмову з режисером та продюсером Володимиром Мулою і з сценаристом Миколою Васильковим дивіться на Еспресо 8.05 о 20:00 у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким". Повтор в неділю о 22:00.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.