У Вінниці відкрили виставку про ОУН і УПА на Волині та Поділлі

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 6 травня відкрили виставку «Український визвольний рух 40-50-х років ХХ ст: Волинь–Поділля» про діяльність ОУН та УПА на території двох областей.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У рамках проєкту міжмузейного обміну 6 травня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка, матеріали якої розповідають про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби Українського народу: антинацистський та антирадянський спротив ОУН та УПА на теренах Волині й Поділля у 40-50-их рр. минулого століття.

В основі цієї виставки – матеріали (159 предметів), надані на тимчасове експонування нашими колегами, – Волинським краєзнавчим музеєм: агітаційні листівки, світлини членів ОУН, вояків УПА, художні роботи", - йдеться у повідомленні.

У ньому зазначається, що національно-визвольний рух на теренах Поділля демонструють матеріали про осередки "Просвіти", ОУН(м) та ОУН(б), що діяли на Вінниччині в роки Другої світової війни, похід на Поділля влітку 1943 р. першого збройного відділу "УПА-Південь" під проводом Омеляна Грабця - "Батька", який разом з побратимами героїчно загинув 10 червня 1944 р. поблизу с. Микулинці Вінницької області.

Експозицію доповнено тематичними картинами члена ОУН з 1941 р., зв'язкового групи "УПА-Південь" вінничанина Михайла Климчука та світлинами родини Омеляна Грабця з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, справами репресованих вінничан – членів ОУН та УПА, наданими Державним архівом Вінницької області, реконструкціями одностроїв, наданими ГО "Жива історія".

В окремий розділ на виставці виділено графіку відомого українського художника, автора візуального образу Української Повстанської Армії Ніла Хасевича (1905–1952) – представлені 34 роботи автора. Він перебував у лавах УПА з 1943 р. Відомий під псевдо "Зот", "Рибак", "Старий".

Виставка працюватиме до 24 жовтня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.