У Вінниці відкрили виставку про ОУН і УПА на Волині та Поділлі

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 6 травня відкрили виставку «Український визвольний рух 40-50-х років ХХ ст: Волинь–Поділля» про діяльність ОУН та УПА на території двох областей.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У рамках проєкту міжмузейного обміну 6 травня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка, матеріали якої розповідають про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби Українського народу: антинацистський та антирадянський спротив ОУН та УПА на теренах Волині й Поділля у 40-50-их рр. минулого століття.

В основі цієї виставки – матеріали (159 предметів), надані на тимчасове експонування нашими колегами, – Волинським краєзнавчим музеєм: агітаційні листівки, світлини членів ОУН, вояків УПА, художні роботи", - йдеться у повідомленні.

У ньому зазначається, що національно-визвольний рух на теренах Поділля демонструють матеріали про осередки "Просвіти", ОУН(м) та ОУН(б), що діяли на Вінниччині в роки Другої світової війни, похід на Поділля влітку 1943 р. першого збройного відділу "УПА-Південь" під проводом Омеляна Грабця - "Батька", який разом з побратимами героїчно загинув 10 червня 1944 р. поблизу с. Микулинці Вінницької області.

Експозицію доповнено тематичними картинами члена ОУН з 1941 р., зв'язкового групи "УПА-Південь" вінничанина Михайла Климчука та світлинами родини Омеляна Грабця з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, справами репресованих вінничан – членів ОУН та УПА, наданими Державним архівом Вінницької області, реконструкціями одностроїв, наданими ГО "Жива історія".

В окремий розділ на виставці виділено графіку відомого українського художника, автора візуального образу Української Повстанської Армії Ніла Хасевича (1905–1952) – представлені 34 роботи автора. Він перебував у лавах УПА з 1943 р. Відомий під псевдо "Зот", "Рибак", "Старий".

Виставка працюватиме до 24 жовтня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.