Зеленський: День пам'яті не замінить 9 травня

День пам'яті та примирення, який відзначають в Європі та Україні 8 травня, не замінює День перемоги, а доповнює історію.

Про це заявив президент Володимир Зеленський, повідомляє ВВС. Україна.

 
фото: уніан

"Коли говоримо "ніколи знову", маємо на увазі передусім дуже конкретне "ніколи не забути". Тому й відзначається в багатьох країнах цей День – пам'яті та примирення. І в нас це не на заміну 9 Травня, а для того, щоб зберегти й зрозуміти історію повніше", - заявив президент у зверненні з нагоди свята 8 травня.

Він закликав не забувати, що "нацизм був абсолютним злом", а ті, "хто намагається виправдовувати його, заслуговує лише на засудження".

Президент нагадав, що українці воювали разом з десятками народів проти нацизму – разом з росіянами, поляками, білорусами, євреями, грузинами, вірменами, британцями, американцями, французами та багатьма іншими.

Читайте також: День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців. СОЦІОЛОГІЯ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.