АНОНС: Як знайти репресованих родичів? Презентація освітніх відео від Архіву національної пам`яті

16 травня Україна відзначає День пам`яті жертв політичних репресій. З цієї нагоди Архів національної пам`яті презентує п’ять освітніх відеороликів про те, як шукати інформацію про репресованих в Інтернеті та архівах.

У відеороликах розповідається:

  • Що таке Архів національної пам'яті;
  • З чого почати пошук документів про репресованих родичів;
  • В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича;
  • Як написати заяву в архів;
  • Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті.
     

Спікери презентації:

Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ;

Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України;

Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам'яті.

Захід відбудеться у п'ятницю 14 травня в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2. М. Арсенальна).  Початок об 11:00

Вхід вільний для всіх охочих за умови дотримання каранних норм та попередньої реєстрації: https://bit.ly/3y0ka2b

Реєстраційна форма для представників медіа: https://bit.ly/2RvL69a

Партнери заходу:
Український інститут національної пам`яті;
"Освіторія ХАБ".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.