FrankoPrize-2021: визначено номінантів Премії

Завершила роботу Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка. До Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн світу: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії.

Члени Експертної ради оцінювали наукові роботи за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження, йдеться на сайті Премії.

 

За результатами оцінювання наукових робіт найвищі бали отримали три праці, які номіновані на здобуття Премії у 2021 році:


"На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі". Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) та Ігоря Скочиляса (Україна). Подання Українського католицького університету (м. Львів, Україна).


"Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти". Оксана Кісь (Україна). Подання Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, США).


"Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)". Леонід Тимошенко (Україна). Подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, Україна).


Праці номінантів охоплюють наукові дисципліни: історію, культурологію, рeлiгiєзнавство, сакральну архітектуру, антропологію, літературознавство, книгознавство та славістику.

У цьому році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт.

Ім'я лауреата Премії буде оголошено під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.


Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Нагадаємо, що у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.