В Острозькому музеї книги і друкарства оцифрують давні рукописи

Музей книги та друкарства в Острозі оцифрує рукописи за сприяння Музею і бібліотеки рукописів Хілл, що працює при Університеті Абатства Сейнт-Джон у США.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

Заступник директора з наукової роботи державного історико-культурного заповідника Острога Андрій Брижук розповів, що готовність до диджиталізації музей продемонстрував ще у 2019 році.

"У нас був проєкт "Малі міста – великі враження", під час якого провели виставку, де експонати-книги були у вітринах, а поряд лежали планшети з оцифрованими копіями, що можна було "погортати". Це побачили представники американського проєкту в Україні, звернулись до нас, з того почалась наша співпраця, у листопаді минулого року ми почали оцифровувати" , – каже Брижук.

Оцифровувати стародруки будуть у кілька етапів: працівники Острозького музею відсканують рукописи, зберуть цифрові копії на жорсткому диску і відправлять його поштою в Університет Абатства Сент-Джон в США. Наразі вже створені цифрові копії близько 50 рукописів.

"Це дуже великий обсяг файлів, щоб нічого не втратилось, їх надсилають у такий спосіб. Далі оцифровані копії оприлюднять на сайті бібліотеки, де у них є відповідний розділ", – зазначає Андрій Брижук.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.