Спецпроект

Поляк під час прогулянки знайшов людські останки біля колишнього концтабору Аушвіц. ВІДЕО

У польському місті Освенцим знайшли місце масового поховання неподалік колишнього нацистського концтабору Аушвіц. Наразі правоохоронці розслідують, кому належать останки та чи пов'язані вони з табором смерті.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на AP.

 
фото: History Hiking

Місцевий житель Войцех під час прогулянки помітив 12 людських черепів та безліч кісток на березі річки Сола, яка проходить через Освенцим. Це відкриття сталося, коли рівень води у річці був низьким.

Спершу чоловік звернувся не до поліції, а до польських ютуберів із каналу History Hiking. Вони у своїх відео розповідають про знахідки часів Другої світової війни. Блогери оглянули територію і зняли відео з місця, де знайшли останки. Потім вони подзвонили до поліції.

Правоохоронці будуть розслідувати, кому належать знайдені останки та чи пов'язані вони з колишнім концтабором. Про знахідку повідомили Інститут національної пам'яті, який розслідує злочини під час Другої світової війни та злочини комуністичної доби.

Адміністрацію музею Аушвіц також повідомили про знахідку. Після розслідування буде вирішено, куди подіти людські останки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.