Меморіальний комплекс у Бабиному Яру має запрацювати за кілька років — Єрмак

Створення меморіального комплексу в Бабиному Яру має бути повністю завершено упродовж кількох років.

Про це розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо завдання від Президента, щоб упродовж кількох років весь меморіал був закінчений і почав уже працювати як закінчений комплекс, який включатиме в себе багато місць пам'яті", - зазначив він.

Єрмак розповів, що наразі вже відкрито кілька локацій, та поінформував, що до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру планується "потужна програма заходів".

Керівник ОП підкреслив, що без історичної справедливості й історичної пам'яті не може розвиватися людство, та наголосив, що трагедія в Бабиному Яру є подією не тільки українського, а й світового масштабу. На його думку, вона повинна стати засторогою, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися.

"Ніколи більше ніхто не може відбирати у мирних людей життя. Ми про це повинні пам'ятати і для цієї пам'яті робити такі речі і створювати такі місця (меморіал — ред.), які б сьогодні і майбутнім поколінням нагадували про ті страшні часи і жахливі події.

А, з іншого боку, вони повинні демонструвати, що Україна є країною толерантності, країною мирною. Це особливо для нас звучить, коли сьомий рік в Україні триває війна", - зауважив Єрмак.

Як зазначив на брифінгу Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд найближчим часом затвердить план заходів з відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, запланованих на 6 жовтня 2021 року.

 

"Найближчим часом Кабінет Міністрів планує затвердити план заходів у зв'язку із 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. Реалізація та підтримка ініціатив щодо меморіалізації подій у Бабиному Яру — це засвідчення нашої скорботи та усвідомлення найбільшої трагедії, що сталася на європейському континенті у минулому столітті", - зазначив Шмигаль.

За його словами, підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики, а також на Київську міську державну адміністрацію.

"Ми будемо забезпечувати максимальну підтримку ініціатив та проєктів щодо вшанування пам'яті загиблих за участі усіх зацікавлених сторін. Докладемо максимум зусиль для належної організації вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру", - запевнив Прем'єр.

Глава уряду нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підтримав будівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

"Тут має бути консолідація зусиль благодійних організацій, держави, науковців, яка має об'єднати, аби гідно вшанувати пам'ять загиблих. Це стосується як створення унікального меморіального комплексу світового рівня, так і належної організації та проведення пам'ятних заходів", - наголосив Шмигаль.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.