Чехія відкриває доступ до документів про репресованих в СРСР

Західночеський університет в Пльзені та Інститут вивчення тоталітарних режимів працюють над забезпеченням доступу до документів з архівів НКВД-КГБ, пов'язаними з репресіями щодо громадян Чехословаччини, а також етнічних чехів і словаків, які проводилися Радянському Союзі в 1920-1950-ті роки

Всього буде оприлюднено понад мільйон документів. 

 

Наразі за посиланням надано доступ до документів так званого "Харківського процесу" - судом над чехами-вчителями, що працювали у Харкові.

"Суд над чеськими вчителями" 12-14 червня 1931 року став одним з найбільших в СРСР фальсифікованих політичних процесів над чехами. З 21 обвинуваченого 12 були вчителями. Однак схоплених було набагато більше - НКВД заарештував десятки вчителів, керівників земляцьких організацій, селян і активістів чеських громад, яких судили в ході інших процесів. Корпус документів НКВД включає 73 томи, що містять 10 000 сторінок.

Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.