Спецпроект

Бабин Яр символізує всі місця жорстоких убивств нацистами євреїв під час війни – Дробович

Бабин Яр у Києві символізує собою всі місця свавільних та жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Бабин Яр символізує собою всі місця незаконних, свавільних, жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни", - сказав Дробович.

За його словами, загалом на території України таких трагічних місць нараховується близько двох тисяч.

"Бабин Яр – це спільне зібране місце розстрілів невинних людей, які загинули тільки за те, що вони належать до єврейської нації", - підкреслив голова Українського інституту національної пам'яті.

Відповідно, додав Дробович, масштаб цього місця пам'яті – не 33 771 людина, розстріляна 29-30 вересня.

"Це навіть не 70-100 чи більше тисяч, а науковці зараз дискутують про кількість жертв, розстріляних у Бабиному Яру протягом часів окупації Києва 1941-1943 роки. Це навіть не півтора мільйона українських євреїв, яких убили нацисти під час Другої світової війни на території України", - додав він, зазначивши, що жертв набагато більше.

Читайте також: "Великі гроші на фінансування державного проєкту Бабиного Яру є. Вимога донорів – це має бути проєкт Української держави" – Дробович

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.