АНОНС: У Музеї Революції Гідності відбудуться літературні читання "Поезія війни"

У Києві відбудуться вже традиційні літературні читання “Поезія війни”. Власні тексти, написані про війну і під час війни, читатимуть Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук.

Про це Історичній Правді повідомили у Музеї Революції Гідності.

 

Про авторів:


Світлана Поваляєва
, письменниця, журналістка, авторка поетичної збірки "Після Криму" прозових книжок "Ексгумація міста", "Замість крові", "Орігамі-блюз", "Сімург", "Камуфляж в помаді", "Небо – кухня мертвих";


Дмитро Лазуткін
, поет, журналіст, автор віршованих збірок "Дахи", "Солодощі для плазунів", "Набиті травою священні корови", "Бензин","Добрі пісні про поганих дівчат","Колядки і вальси", "Червона книга", "Артерія";

Богдан-Олег Горобчук, поет, художник, автор збірок віршів "Книга дослідів", "Місто в моєму тілі", "Немає жодної різниці", "Етика любові, естетика смерті", "Цілодобово" (у співавторстві), співавтор ютюб-каналу "Культуртригер".


Модерує поетичний вечір Северин Наливайко – працівник Національного музею Революції Гідності, журналіст.


Час: 29 липня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2, 2-й поверх)


Вхід вільний. Але необхідно обов'язково зареєструватися, щоб організатори могли безпечно й комфортно розмістити відвідувачів. Форма для реєстрації.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: пресслужба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38 096 39 34 566.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.