Неподалік Луцька знімають документальний проєкт «Українське підпілля на Волині». ВІДЕО

У селі Рокині, неподалік Луцька, тривають зйомки документального проєкту "Українське підпілля на Волині" про вояків УПА за участю реконструкторів, істориків та акторів.

Про це повідомляє Суспільне.

 

У документальному проєкті планують відзняти чотири серії.

"Це будуть дві жіночі історії і дві чоловічі. Це прості люди, яких у свій час зачепила війна. Вони були патріоти і вони кожен по-різному взяли участь у підпільній боротьбі. У протистоянні з військами НКВС, німецькими військами", – розповідає режисер проєкту Сергій Шараєвський.

Перед написанням сценарію та початком зйомок режисер консультувався з істориками, шукав світлини, які збереглися до нашого часу.

Участь у проєкті беруть кілька десятків акторів та реконструктори з Рівного, Києва, Луцька та інших міст, котрі відтворюють бої.

Кожна серія документального проєкту "Українське підпілля на Волині" триватиме 26 хвилин. Стрічку глядачі зможуть побачити вже у вересні в ефірі регіональних телеканалів Суспільного мовлення. Щомісяця транслюватимуть по одній історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.