У Києві ввели мораторій на реконструкцію та ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть

У Києві ввели мораторій на реконструкцію або капітальний ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть, аби їх не знищували. Однак у Мінкультури заявили, що цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий.

Відповідне рішення про заборону ухвалили на засіданні у вівторок, 31 серпня. Його підтримали 99 депутатів.

 

За словами секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, за останні три роки КМДА направила Мінкультури подання про занесення 1 542 пам'яток і об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але наразі в нього включили 73 обʼєкти.

Заступник міського голови додав, що це рішення сприятиме створенню умов для захисту історичних будівель на період, коли їх виявили та досліджують.

Водночас глава Мінкультури Олександр Ткаченко зазначив, що його відомство підтримує мораторій, але з повним комплексом захисту історичного ареалу, "що наразі не передбачено мораторієм КМДА".

"Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови й обмеження не відкликаються. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій. На відміну від комплексного підходу Мінкультури, зафіксованого в історико-архітектурному опорному плані Києва", — наголосив Ткаченко.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.