Одеський музей тимчасово очолила Олександра Ковальчук, яка була заступницею Ройтбурда

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

Про це повідомила Олександра Ковальчук на своїй сторінці у Фейсбуці з посиланням на відповідне розпорядження Одеської ОДА.

 

"Сергій Гриневецький підписав розпорядження призначити мене тимчасовою виконувачкою обов'язків директора Одеського художнього музею. Це означає, що наша команда має всі необхідні повноваження для повноцінної роботи та реалізації запропонованих проєктів. Конкурс на цю посаду буде оголошено згодом", - зазначила Ковальчук.

За її словами, про підтримку Художнього музею сповістив Національний банк України.

"НБУ підтримує нас та надав згоду на передачу в тимчасове користування будівлю банку на перехресті Рішельєвської та Дерибасівської. Очікуємо погодження Міністерства юстиції України та визначення умов і процедури користування", - уточнила Ковальчук.

В.о. директора музею додала, що після завершення експертизи проєктно-кошторисної документації на реставраційні роботи будівля музею може бути включена до Програми Президента "Велика реставрація", і будуть виділені кошти на виконання цих робіт у 2022 році.

"Ми відчуваємо підтримку з усіх боків — від представників культурно-мистецької спільноти, депутатів Верховної ради, Кабміну, меценатів та друзів музею. Уперше за довгий час ми відчуваємо, що музей важливий", - підсумувала Ковальчук.


Нагадуємо, що до 8 серпня 2021 року Художній музей очолював відомий український художник, депутат Одеської облради Олександр Ройтбурд. 17 серпня, після його смерті, Одеська ОДА звернулась до МКІП із пропозицією надати Одеському художньому музею статус національного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.